Наступний матч”Маріуполь” – ”Львів”/08/12/2019

Єгіше Мелікян: «Наш президент знайшов правильний підхід…»

Головний тренер  Єгіше Мелікян розповів клубній прес-службі про відчуття першої перемоги, настрій команди та розповів про специфіку роботи у «Львові».

 – Як проходить підготовка до матчу з «Шахтарем»? Що можете сказати про суперника?

– Неважливо чи то «Шахтар», «Динамо» Київ чи «Дніпро-1», підготовка завжди йде максимально сконцентровано, організовано та з максимальною самовіддачею. Тому, що це офіційні ігри, а нам необхідні очки і за них нам потрібно боротись.

– Що можете сказати про календар, який випав «Львову»? «Шахтар» і «Маріуполь» на виїзді та «Дніпро-1» і «Колос» вдома…

Ви мені скажіть, для «Львова» який суперник є слабким? Всі достойні та сильні. Просто ми маємо показати своїм суперникам, що ми також для них є непростим суперником. Щоб вони також думали, що ми їм можемо створити проблеми.

 – Як настрій в команди після перемоги над полтавською «Ворсклою»?

– Настрій хороший. Вийшла дуже хороша перемога, команда дочекалась дуже важливої перемоги. Тому в команді позитив та хороший настрій, робоча обстановка. Ця перемога багато допомогла нам для подальшої роботи.

 – Це перша Ваша перемога як головного тренера ПФК «Львів». Що Ви тоді відчували?

– Буде перша, буде друга, третя… Все одно перемога – це відчуття насолоди футболом, яке завжди для тренера приємне. Перемога для тренера – це значить, що наставник працює у правильному напрямку зі своєю командою та досяг результату.

 – Як Ви спілкуєтесь з бразильцями?

 – Від душі (сміється). Перед матчем з «Ворсклою» я підійшов до Ренана з перекладачем і запитав «ти хочеш забити гол?». Ми говорили пів години, я довго пояснював йому як це зробити. Після гри він підійшов до мене та обійняв, я зрозумів все без перекладача.

 Нам дають матеріал, мені лише потрібно його опрацювати. В бразильців є бажання, але до них потрібен підхід. Їм потрібно пояснювати, показувати, налаштовувати психологічно і тоді буде результат.

– Що потрібно «Львову» аби покращити свої результати?

– Час та самовіддача. Я не знаю скільки часу в мене є, і наскільки мені його вистачить. Час – це дуже важливо. У керівництва є свій ліміт часу, вони дають його і чекають. Немає такого, щоб працювати два роки, три роки, п’ять чи більше, бо ти так хочеш. Є ліміт, час потрібно розраховувати. Я пішов із кам’янської «Сталі» і точно знав куди я рухаюсь, як я маю рухатись та які у мене цілі. Я знав, що в поставленому керівництвом періоді часу я не досягну певного результату. І тоді я сказав, що не зможу. Це не значить, що я не справляюся зі своєю роботою. Будувати гру – це те ж сам, що будувати дім. Спочатку будується фундмент, для того, щоб почати класти цеглу йому необхідно висохнути. Образно, щоб той фундамент висох потрібно чекати 20 днів, потім іде інший етап, який також потребує часу. Хочеш ти цього чи ні, але це є факт.

Якщо тренер звільняється – не завжди означає, що він слабкий тренер. Важливо скільки часу йому дають та які ставлять завдання на цей проміжок.

– В кожному клубі є своя специфіка роботи. В чому ця специфіка полягає для Вас у «Львові»?

– В кожному клубі має бути своя фінансова політика. Є дві причини, коли президент хоче утримувати клуб: це або його хобі, або бізнес, а можна і два в одному. У «Львова» саме два в одному. Президент «Львова» любить та цікавиться футболом. Хоче, щоб команда боролась за очки, щоб ви могли дивитись та отримували задоволення від перегляду футболу. І чому б ні, якщо від цього може бути ефективна фінансова політика? І я вважаю це нормальним. У «Львові» все чисто та прозоро, вони грають чесно, вони хочуть прогресувати, завойовувати авторитет та імідж, і, щоб їхні гравці мали попит чи ефективний продаж цих футболістів. В цьому нічого поганого немає. Чому бразильці? Хороший бразилець народився з м’ячем. Якщо з ними працювати, то вони хороший матеріал. Потрібно лише відшліфувати, допомагати працювати і прогресувати футболісту. Можна отримати два результати: імідж клубу та бюджет для клубу, який дасть можливість дальше прогресувати.

 – В українському футболі зараз важко здивувати вболівальників та затягнути їх на трибуни. На Вашу думку, попри невдалі виступи «Львова», чому «синьо-золотих» відвідує так мало уболівальників?

 – Звичайно у місті є «Карпати», є «Рух», є ПФК «Львів». Але глядацькі симпатії потрібно завойовувати своєю роботою, своїм результатом. Вболівальники ходять, щоб насолоджуватись грою. Поки не буде гри, доти не буде вболівальника. Звичайно, ми хочемо та просимо, щоб нас підтримували в домашніх матчах. Однак, вболівальник повинен відчувати якусь мотивацію для того, щоб прийти на стадіон та отримати задоволення від перегляду матчу. Я думаю, що це питання часу.

– Після матчу з «Ворсклою» Ви сказали, що командний дух дає президент, а тактику – тренер…

– Так, правильно. Кожен з нас, хто працює в клубі – наймані робітники, які працюють по контракту. Є власник клубу, ми у нього вдома, можна сказати. Тому все залежить від власника, як він буде ставитись та спілкуватись зі своїми працівниками, такий буде і ефект самовіддачі. І дякувати Богу, що наш президент знайшов правильний підхід, щоб ми всі добре почувались та від душі працювали.

Інформаційна служба ПФК «Львів»

Залишити коментар

Translate »