Іван Лобай: «Хотілося повернутися до України»

Захисник Іван Лобай став першим зимовим підписанням «Львова». Слід зазначити, що для 24-річного гравця наш клуб є третім львівським у біографії, адже раніше оборонець виступав за «Рух», а до цього грав за «Карпати», вихованцем яких і є. Попереднім місцем роботи футболіста, втім, був естонський ФК «Німме Калью». Про враження від нової команди, закордонний досвід виступів, особисті цілі на чемпіонат та багато іншого Іван Лобай розповів у розмові з клубною інформаційною службою.

-Іване, офіційно оголосили про твоє підписання лише днями, але знаємо, що тренувався з командою ще до того. Які твої емоції загалом від перебування у колективі?

-Емоції, звісно, тільки найкращі. Завжди класно повертатися додому. Багатьох хлопців зі складу знаю особисто, тому з освоєнням проблем немає жодних. Загалом, дуже приємно опинитися у «Львові» та представляти львівський регіон на всеукраїнському рівні.

-Наскільки нам відомо, 31 грудня 2020 року у тебе закінчився термін дії контракту з «Німме Калью», з твоїм попереднім клубом. Чи були спроби його продовжити з твого боку, чи, можливо, з боку керівництва естонського клубу? Чому цього не сталося?

-Насправді, більшу роль, мабуть, зіграла ініціатива з мого боку. Хотілося повернутися до України. Як би там не було, тут яскравіший чемпіонат, легше заявити про себе та й загалом для прогресу ігрового більше простору.

-Наскільки реальними були шанси залишитись у Європі після завершення угоди з «Німме Калью»?

-Відверто кажучи, до якоїсь конкретики справи не доходили. Були розмови, чутки, на словах. Втім, з офіційною пропозицією європейські команди не зверталися.

-Чому вирішив повернутися до України?

-З’явився конкретний та цікавий варіант продовження кар’єри від «Львова». Повернутися до рідного чемпіонату мріяв, перш за все, ще й тому, що хотілося на хорошому рівні довести свої можливості. Окрім того, перспективи в УПЛ, як би там не було, більші, аніж в естонській лізі.

-На завершення теми про твій попередній клуб: порівняй, будь ласка, естонський та український чемпіонати.

-Не буду лукавити, а скажу, що і так очевидно. Наш чемпіонат сильніший, потужніший, аніж естонський. В Україні багато в чому робиться ставка на фізику, що мені подобається. У нас технічніші футболісти грають у Прем’єр-лізі. Якщо порівнювати, то, звичайно, вітчизняний чемпіонат на голову конкуретноздатніший, аніж естонський.

-З приходом Віталія Шумського до керма «Львова» чимало нових підписань стосувалися місцевих львівських гравців або ж уродженців Львівщини. Наскільки такий факт допомагає тобі з адаптацією у новому клубі?

-Відверто кажучи, ніякої адаптації мені, по суті, не потрібно. Все і всіх тут чудово знаю. Тим паче, база у Брюховичах, де проводимо тренування, зовсім не чужа для мене. Можна сказати, що там виховався як футболіст. Власне тому, як такого притирання мені не знадобилося. 2-3 дні і повністю влився у колектив.

-Твоя особиста мотивація виступів за нову команду. Чого плануєш досягти персонально у футболці «синьо-золотих левів»?

-Стартували збори. Першочергове завдання – набрати необхідну фізичну форму, бо майже 3 місяці перебував без ігрової практики. Головне завдання після зборів – залишитися разом зі «Львовом» в УПЛ. Мені здається, кожен гравець нашої команди має відповідну ціль ставити перед собою, тому моя думка не є виключенням. Працюватиму, аби від моїх дій на полі колектив отримував тільки користь.

Інформаційна служба ПФК «Львів»

Залишити коментар

Translate »