Півзахисник ПФК «Львів» Ярослав Богунов поділився враженнями про гру з «Ворсклою», яка закінчилася внічию 2:2. А також про суддівство під час спірних епізодів та роботу з новим тренером команди Георгієм Цецадзе.
– Які емоції? Спустошеність, злість на самих себе. Якесь невезіння. Незрозуміла ситуація – намагаємося грати у футбол, стараємося контролювати гру, тримати м’яч, атакувати, показувати видовищний футбол. Розуміємо, що треба робити на полі, але щось йде не так. Я не знаю що, але сподіваюся це невезіння закінчиться.
– Два матчі, коли ви фаворити, але «відпускаєте» ці ігри.
– Це футбол. Не забиваєш ти – забивають тобі. Ми не забили свої явні моменти. В першому таймі атакували, пропустили контратаку, згодом пропускали ще.
– Що сказав наставник команди після матчу?
– Це залишиться всередині команди. Таке не виносять. Поспілкувалися як чоловіки.
– Алваро зробили зауваження за те, що він з тренером не привітався після заміни?
– Так.
– Зробить висновки?
– Сподіваюсь.
– В кінці матчу був спірний момент, коли Ви пробивали, а гравець зіграв рукою.
– Я не розумію, як трактують епізоди. Я дивлюся матчі чемпіонатів Англії, Іспанії. Будь-яка рука – пенальті. У нас цього не ставлять. Якось по різному трактують. Судді різні. Але хай це буде на їх совісті.
Він після гри говорить – «я не побачив». А мені від цього що? Ти не побачив, а команда залишилася без очків. Ми поїхали додому, нам накидали повну торбу, а ти не побачив. Ось і весь футбол.
Я бачив, що була рука. Її нікуди не прибереш. Коли ми граємо із «Зорею», Сергій котиться, і м’яч потрапляє йому в руку – він же не прибере її нікуди. Подвійні стандарти.
Але це не зменшує наших огріхів, так як ми зіграли. Ми багато дозволили створити хлопцям, хоча і самі створювали. Не знаю, що відбувається. Мені здається, що це просто невезіння, нефарт. Воно піде. Ми на правильному шляху – працюємо, стараємося кожну гру, кожне тренування викладаємося на повну. Сподіваюся з часом все прийде в норму.
Інформаційна служба ПФК «Львів»
